Доминиканский монастырь в селе Подкамень

Адресс: 
с. Підкамінь Бродівського р-ну
Координаты: 
49°56'33.42''N, 25°19'49.42''E
Телефон: 
+38 (03266) 3-14-33

Домініканський монастир в селі Підкамінь, що недалеко від Бродів - це одна з численних, але в той же час одна з найбільш унікальних пам'яток львівщини.

Останнім часом село Підкамінь відкрилося для громадськості, як місце проведення щорічного фестивалю етнічної музики. Проте в цьому місці є ще одна дуже хороша пам'ятка, яка цікавить багатьох туристів - старий оборонний монастир.

Перші письмові відомості про Підкамені датуються ще 1441 роком, коли поселення згадується як "місто під Каменем". Передбачається, що ще в XII столітті в цих місцях поселилися монахи, однак документально про ченців у Підкамені вперше згадується в 1464 році, коли почали зводити оборонні споруди і костел для монахів-домініканців. У 1519 році монастир разом з містом був зруйнований під час нападу татар.

Сучасний вигляд монастир набув у XVII-XVIII століттях. Зведення монастиря та костелу практично заново почалося в 1612 році. Вознесенський бароковий костел будувався досить довго, аж до 1695 року. Однією з причин такого тривалого будівництва стала війна Речі Посполитої з козацьким військом гетьмана Богдана Хмельницького. Саме тоді з 1648 по 1650 монахи покинули Підкамінь. Іншими причинами, затягувати будівництво, були прорахунки будівельників, через помилки яких двічі обвалювався звід (в 1640 і 1685 роках). У 1702-1704 роках було завершено спорудження оборонних стін, веж і воріт. У 1708 році до костелу прибудували чотирикутну вежу, на якій в 1713 році поставили годинник. Келії будувалися протягом 1612-1685 років, а в 1764 році почали будівництво другого поверху. У 1719 році на подвір'ї поставили колону з фігурою Богородиці, поряд з якою спорудили капличку-ротонду.

Монастир почав розквітати тільки в XVIII столітті. До того часу в Підкамені постійно проживало близько 150 ченців. Монастирська ікона Богородиці здавна вважалася чудотворною, а в 1725 році Папа Римський Бенедикт ХІІІ прислав для неї золоті корони, а сама коронація відбулася через два роки. Ця подія відвідали понад 200 тисяч осіб - просто неймовірна кількість людей для того часу.

Занепад обителі почалося в 1772 році, коли ці землі перейшли у володіння Австро-Угорщини і почалися масові закриття монастирів. Саме тоді були вивезені коштовності та зброю, а також забрали значну частину земель. Від остаточного закриття монастир врятувала смерть імператора Йосифа II, проте до колишнього розквіту обитель вже ніколи не повернеться.

Сильні пошкодження монастир отримав під час Першої світової війни, коли було значно зруйновано будівлю і внутрішнє оздоблення костьолу. Реставрацію споруд проведело в міжвоєнний час. На початку 40-х років ХХ століття монастир закрили, а ченців вивезли до Сибіру. У радянські часи на території святині діяла в в'язниця, потім психоневрологічний інтернат закритого типу, а храм перетворили спочатку в конюшню, а потім в гараж.

У 1997 році сакральні споруди, а також частина келій, передали монахам Студійського Уставу УГКЦ. З тих пір йде повільне відновлення монастиря. Проте і зараз не обходиться без казусів і втрат. У лютому 2011 року при падінні лісів було розбити дві барокові скульптури, а перед тим із храму була демонтована верхня частина башти.

Але не дивлячись на всі труднощі, з якими стикається монастир, він є однією з найцікавіших споруд цих країв, і як мінімум, раз на рік, під час проведення вищезгаданого фестивалю тут дуже багато цікавих туристів. Та й не одним фестивалем живе Підкамінь, адже туристи тут явище не рідкісне.

Рейтинг: 
No votes yet