Костел Св. Лаврентія у Жовкві

Адресс: 
м. Жолква, пл. Вічева, 18
Координаты: 
50°3'22.33''N, 23°58'10.63''E

Жовквинький костел Святого Лаврентія

Костел Святого Лаврентія знаходиться в самому серці міста Жовква на центральній площі, саме з цього він являкется однією з головних визначних пам'яток міста, яку відвідують багато гостей міста.

Костел Св. Лаврентія (Небесної Цариці, Св. Мученика Лаврентія і єпископа Станіслава), парафіяльний закладений Станіслав Жолкевський в 1606 Проект костелу приписується львівському архітектору італійського походження Павла Щасливого. Він вів будова до часу своєї смерті 1610, після чого будівництво завершував Амвросій Прихильний. Не виключено, що до 1618 року у будівництві брав участь і Павло Римлянин. Прихід Цариці Небес і святих Лаврентія та Станіслава єпископа заклав Станіслав Жолкевський згідно еректильної актом 12 серпня 1620. 28 травня 1623 завершена будівля була освячена львівським архієпископом Яном Андрієм Прухніцькім.

Історія костелу

Костел з'явився на Ринку на пагорбі, насипаному татарськими полоненими. Регіна Жолкевська і її дочка Софія Данилович щедро заснувала внутрішній постр костелу. На 1640 костел з сімома вівтарів і багату бібліотеку. Великим меценатом був король Ян III, прикрасив інтер'єр скульптурою і батальними картинами кисті художників Мартіно Альтомонте (Martyno Altomonte), Шимона Богуша (Szymon Bogusz) та Андрія Стеха (Andrzej Stech), що зображують битви під Клушином в 1610, під Хотином 1675, під Віднем 1683 і під парканом і Остріґомом 1683 року.

За часів панування короля Яна III Собеського костел був центром державних і політичних церемоній Речі Посполитої. З костелом пов'язані важливі сторінки біографії короля - тут йому вручили орден св. Духа, наданий французьким королем Людовіком XIV, а дружині Марісенці - Золоту Розу, надану папою Інокентієм XI. Храмом займалися і наступні спадкоємці. 1690 будівля була пошкоджена пожежею, після чого відновлена.

Костел став усипальницею цілої родини Жолкевських, Даниловичів, Собєських та багатьох інших. Надгробні пам'ятники родини Жолкевських: канцлера і великого коронного гетьмана Станіслава та його дружини Регіни з Гербуртів, а також їхнього сина Яна і дочки Софії Данилович створені в 1623-1636 роках одним з кращих львівських скульпторів першої половини XVII ст. Войцехом Жічлівім. В картуші надгробки поміщені родинні герби - Любич, Корчак, Гербурт і Півкозіч. У 1861-1868 роках надгробки були відновлені і покриті латинськими написами Парісом Філіппі (Paris Filippi).

1742 львівський архієпископ Микола Вижицький (Mikolaj Wierzycki) підніс костел в ранг колеґіяти, а 1743 поміщик міста Михайло Казимир Радівіл (Michal Kazimierz Radziwill) уфундував абатство. При колеґіяті існувала школа заснована Станіслава Жолкевського 1610. 1785 абатство і колеґіята були ліквідовані австрійським урядом і костел перевели в ранг звичайного парафіяльного. 1811 в костелі встановлений орган.

У середині XIX ст. костел був запущений. У 1862-1867 роках грунтовно відреставрований з великим пієтетом з ініціативи ксьондза Юзефа Новаківського (Jozef Jablonowski), учасника польського повстання в Росії 1831, і будівельного комітету в складі губернатора Галичини Юзефа Яблоновського, Володимира Дідушицького і Яна Чайковського. До роботи були запрошені кращі львівські та краківські художники і ремісники, зокрема, різьбярі Паріс Філіппі і Павло Ойтеле (Pawel Oitele); художники Юзеф Холевіч (Jozef Cholewicz), Олександр Рачинський (Aleksander Raczynski), Микола Стржеґоцькій (Mikolaj Strzegocki), Ісидор Яблонський (Izydor Jablonski), Антоні Качмарський (Antoni Kaczmarski). Стюкові і мармурізаційні роботи здійснив Вітті (Witti); позолотні роботи - Захарському (Zacharski); столярні роботи - Сливинський (Sliwinski) і Бардзо (Bardz). Відновлену споруду освятив львівський архієпископ Франциск Ксаверій Вежхлейські 12 вересня 1867.

Консерваційні роботи здійснено в 1900-1908 роках з ініціятиви гроно консерваторів Східної Галичини. Наступний ремонт був проведений з ініціятиви священика Лаврентія Ожґи (Wawrzyniec Ozga) 1928 року. Тоді були відновлені даху, баня, сигнатурку, здійснено консервацію стюків і відновлення кам'яного фриза. Кладочні роботи виконував Ян Оберц (Jan Oberz) з Жовкви. З 1946 по 1989 рік костел стояв зачинений і періодично використовувався як склад. 1963 Постановою Ради Міністрів УРСР костел внесені до національного реєстру пам'яток архітектури під охоронним №386. Частина постр знищена, а знамениті батальні полотна вивезені в Олеський замок у 1970-х роках.

З 1989 року в костелі тривають реставраційні роботи, які виконують студенти та випускники Варшавської Академії Мистецтв (ASP) під керівництвом консерватора Януша змастити (Janusz Smaza) і Петра козарську (Piotr Kozarski) на кошти Fundacji Ochrony Zabytków з Варшави. У 2002 році зі Швейцарії привезли і встановили механізм для органу, виготовлений 1900 року. Скульптури органу та казальніці реставрував і доповнив авторськими скульптурами, а також реставрував сталлю Степан Скіра, житель Жовкви.

Костел розташований на західній ринкової стороні (тепер площа Вічева), виходячи на неї східним фасадом. Є важливим містоутворюючих елементом, домінантою міського пейзажу.

Костел в стилі ренесансу мурований з цегли на кам'яних фундаментах з білокамінним декором. Спорудження відрізняється вишуканими пропорціями і архітектурним вибудував. Побудований на плані хреста, прямокутними плечима якого виступають каплиці Пресвятої Діви Марії (з півночі) і Св. Трійці (від півдня). Між гілками трансепта і вівтарем розташовані дві квадратні в плані двоярусні захристії, виходи на другий ярус яких розташовані у товщі стіни. Велика ренесансова баня середохресній на восьмигранному барабані домінує в панорамі міста. На гребені двосхилого даху вівтаря 1741 встановлена ​​шестигранна сіґнатурка.

Білокам'яна різьба роботи місцевих майстрів дорийского фриза і порталів виконана з якісної досконалістю. Метопи фриза заповнені рельєфами, що зображують військові атрибути, маски левів і потужних орлів, святих вершників воїнів Юрія та Мартіна. Головний фасад акцентований експресивної скульптурою архангела Михаїла на фронтоні. Про синтезі архітектури та скульптури свідчать майстерно виконані різьблені білокам'яні портали, які прикрашають гладкі площині стін. Портал головного входу прикрашений різьбленими фігурами святих, бічний - ренесансного розетами.

Ренесансовий інтер'єр костелу прикрашений розкішною білокам'яної різьбленням талановитих жовківських майстрів. У костьольний постр внесені елементи прикраси церков. Вітрила подкупольному барабану декоровані різьбленими зображеннями євангелістів. У костелі збереглося п'ять різьблених з дерева вівтарів. Вівтар по лівій стороні нави з іконою Богородиці-годувальниці роботи італійського майстра Карла Дольчи (тепер твір знаходиться в Ермітажі в Санкт-Петербурзі). Серед вівтарних ікон відрізняються ікони пензля придворного королівського художника Василя Петрановіча, відомого автора іконопису. Йому і Юрію Шимоновича-Семіґіновському, галицької шляхтича, належали живописні портрети засновників Жовква.

У вівтарній частині костьолу знаходяться створені в 1623-1636 роках надгробні пам'ятники родини Жолкевських: канцлера і великого коронного гетьмана Станіслава та його дружини Регіни з Гербуртів, а також їхнього сина Яна і дочки Софії Данилович, роботи одного з кращих львівських скульпторів першої половини XVII ст. Войцеха Жічлівого. Крім того, в костелі є багато епітафій і пам'ятних таблиць. За стилістикою костел є однією з кращих ренесансових пам'яток України.

Збоку костелу Св. Лаврентія стоїть вежа-дзвіниця. Вона з'явилася в першій чверті XVII ст. в системі міських фортифікацій як центральний елемент західного прясла. Про дату її зведення може свідчити рік виливки першого дзвону - 1608. Її будівельником вважають Амброзія Прихильного, який, ймовірно, призвело до її розвитку в 1620-х роках. Під 1690 роком згадується про те, що дзвіниця згоріла. У тому ж році її відновили. Інформація про цю подію була вписана на дзвоні, перелятому 1692 у Гданську на кошти Яна III Собеського. До початку XIX ст. вона була дещо нижчою і не мала коронарного «Аттика», про що доносять іконографічні матеріали з XIX ст., зокрема гравюра Ауера з 1840-х рр. 1885 документи описують її як зруйноване: занепали дерев'яні конструкції, знищених бляшане покриття купола, обсипаний штукатурка. Тільки на початку 1920-х років дзвіницю відновили стараннями батька Лаврентія Ожґи. Бронзові пам'ятників дзвони, серед них дзвін 1692 фонду Яна III, реквізовані під час другої світової війни. Очевидно тоді стіни дзвіниці отримали декоративне завершення. 1993 баню і ліхтар дзвіниці відреставрувала польський Фонд охорони пам'яток. На дзвіниці помістили новий дзвін, відлитий 1991 року по відновленій людвисарня братів Фельчінськіх в Перемишлі, на кошти Адама і Марти важливо. На сьогодні ця вежа знаходиться в хорошому стані.

Вежі костелу

Вежа-дзвіниця розташована в збереженому західному прясла міських оборонних фортифікацій і є активною домінантою міського пейзажу.

Вежа мурована з каменю та цегли; на плані правильного восьмигранника. Триярусна, товщина стін кожного ярусу - різна. Товсту стіни цоколя кам'яні з каменю, нетіньковані. У цокольному ярусі знаходиться пивна. Перший ярус мурований з тесаного каменю упереміш з цеглою має сім однорозмірних бійниць, розташованих по променевої симетрією, і вхід з боку міста. Всі бійниці закладені цеглою в самій вузькій частині. Другий ярус стіни - цегляний з включеннями каменю, має вісім однорозмірних бійниць, розташування яких аналогічно бійниць першого ярусу. Третій ярус - найвищий, мурований з цегли, містить вісім однакових стрілчастих вікон, по одному в кожній грані, і через одну грань - чотири бійниці, розташовані під вікнами. Вежі увінчані короною фриза, декорованого пілястрами, і розвиненим карнизом на кронштейнах. Перекриття між ярусами відсутні. У внутрішньому обсязі вежі збережена тільки частина несучих дерев'яних конструкцій (всі розкоси і дощаті настили знищені в кінці ХХ ст.). Восьмигранна барокова баня складної конфігурації, покрита мідною бляхою, завершена ліхтарем з хрестом на підхрестовому яблуку.

Барокове завершення вежі-дзвіниці гармонійно поєднано з ренесансного стилістиці споруди.

Ось такий от Костел Св. Лаврентія у Жовкві, унікальна споруда, яке варто відвідати і подивитися на цю прекрасну пам'ятку архітектури.

Рейтинг: 
No votes yet

Коментарі

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.