Бернардинський монастир у Львові

Категория: 
Адресс: 
м.Львів, пл. Соборна, 3-а
Координаты: 
49°50'23.65''N, 24°2'4.89''E

Бернардинський монастир у Львові - одна з найцікавіших і популярних серед туристів пам'яток. І хоча Львів переповнений разлдічнимі туристичними місцями, але все-таки чимось ця святиня особлива, адже сам монастир має довгу історію і велике значення для міста.

Середньовічний комплекс колишнього бернардинського монастиря з прекрасним костелом св. Андрія Первозванного - один з найпривабливіших історико-архітектурних пам'яток стародавнього Львова. Його величні споруди, овіяні безліччю легенд, незмінно приковують погляд і викликають захоплення кожного, хто вирушає на прогулянку по Старій частині міста.

Монахи-бернардинці з'явились у Львові в середині XV століття і звели за міськими стінами невеликий дерев'яний храм, навколо якого почали розбудовувати монастир. Однак обитель незабаром була спалена православними, незадоволеними місіонерською діяльністю західних ченців. На початку XVII століття за згодою і під протекцією польського короля Сигізмунда III бернардинці почали будівництво нового - тепер уже кам'яного - монастирського комплексу.

Складно переоцінити важливе стратегічне значення монастиря в минулому: відразу за його стінами проходив небезпечний шлях, по якому до Львову підступали татарські орди і турецькі війська, і бернардинської обителі доводилося перший приймати на себе удар ворога. Добре укріплений монастир був частиною системи міських фортифікацій - його оточували могутні оборонні стіни з грізними баштами і бійницями, а зовнішнім захистом служили глибокий рів і високі вали. До наших днів достояла лише одна вежа - Глинянська, поруч з якою зберігся фрагмент оборонної стіни.

Центром архітектурного комплексу монастиря бернардинів став костел, план якого придумав жив тут монах. Втіленням ж проекту займалися - один за іншим - відразу три зодчих, в результаті чого в образі храму переплелися кілька стилів, домінуючим при цьому залишався італійський ренесанс. Стильова різноплановість - строгий, майже аскетичний низ, якому протистоїть химерно декорований верх будівлі, - залишається головною родзинкою бернардинського костелу.

Цікаво, що фасад храму був прикрашений фігурами головних святих ордену бернардинів, а також скульптурні зображення Богоматері і апостолів Петра і Андрія. Вишуканим оздобленням вражає й інтер'єр костелу, виконаний у стилі бароко і відрізняється характерною для нього декоративністю форм. Особливо заворожують дерев'яні вівтарі XVIII століття і вправні настінні розписи, створені талановитими майстрами того часу.

До костелу примикає витончена 38-метрова вежа, на якій в 1753 році було встановлено годинник з боєм. Вони, до речі завжди йдуть рівно на п'ять хвилин вперед. Але це зовсім не означає, що механізм на увазі свого поважного віку дав збій. Це - своєрідна данина пам'яті невідомому ченця, який врятував Львів під час татарської облоги. Якщо вірити легенді, бернардинець, який стежив за годинником, одного разу пізно ввечері піднявся на вежу і побачив, що до міських воріт наближається загін кочівників. Чернець спробував криком розбудити дрімали біля воріт стражників, але ті його не чули. Тоді він перевів стрілки годинника на п'ять хвилин вперед - точно на час, коли головні ворота закривалися, і тим самим врятував місто.

Одночасно з костелом будувалися монастирські келії, до яких примикали господарські споруди. Квадратне в плані будинок утворювало внутрішній дворик, де була споруджена ротонда, що височіє над колодязем. Вона являє собою відкриту арочну альтанку, увінчану куполом, на якому збереглася старовинна розпис. Незважаючи на красу ротонди, від неї віє легким холодом. І не дивно: за переказами, в колодязь під нею ченці скидали тіла зрадників, які під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького, змовившись, хотіли відкрити ворота гетьману.

У темний час доби костел підсвічують різнокольорові вогні. У цю пору доби Костех особливо гарний і заслуговує пильної уваги з боку як городян, так і гостей міста.

Рейтинг: 
No votes yet

Коментарі

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.